Методи контролю палива в системах gps-моніторингу

Про системи GPS-моніторингу транспорту написано вже чимало. Нагадаємо, що існує їх чотири різновиди:
- Автономні системи, що працюють в режимі реального часу (онлайн);
- Автономні системи, що працюють в режимі офлайн;
- Системи з абонплатою (програмне забезпечення та карти знаходяться у клієнта);
- Системи з абонплатою (програмне забезпечення та карти знаходяться в оператора, так званий WEB-інтерфейс).
Так само можливі комбіновані варіанти побудови систем моніторингу. Всі ці системи дозволяють крім параметрів руху контролювати і різні датчики, зокрема датчики палива. Так як тема економії в даний час стоїть дуже гостро (і не тільки у зв’язку з кризою), зупинимося на контролі палива детальніше.
Паливо в GPS-моніторингу можна контролювати кількома методами, які розрізняються за точністю вимірювання, ціною і тому, що клієнт отримує в кінцевому рахунку.
Розрахунковий метод. Це найпростіший і дешевий метод, який не потребує ніякого втручання в паливну систему, але, одночасно і самий неточний. Досить ввести в комп’ютерну програму нормативні витрати палива для конкретного транспортного засобу, обладнаного GPS-контролером. Програма примножить нормативний витрата на пробіг за даними супутникової системи і в результаті вийде витрата палива за період часу. Незважаючи на примітивність методу, він все ж таки суттєво точніше такого ж розрахунку, проведеного на основі даних про пробіг з одометра, які неважко підробити. Також слід враховувати, що дані про витрату палива будуть розглядатися не самі по собі, а в комплексі з реальним пробігом автомобіля, відображеним на карті. Тобто, диспетчер побачить, чи всі рейси зроблені згідно завдань, за вказаною чи маршрутом слідувала машина, чи мали місце «ліві» рейси. Слід зазначити, що розрахунковий метод не дозволяє побачити місце і час заправки чи зливів.
Датчик рівня палива. Більш точний метод, це підключення до бортового GPS-контролеру датчика рівня палива. Тут також можливі варіанти, що відрізняються за точністю і ціною. Найдешевше підключитися до штатного датчика автомобіля. При цьому також немає ніякого втручання в паливну систему. Однак похибка при цьому буде досить велика (хоча і менше, ніж при розрахунковому методі): для вітчизняних автомобілів з механічними поплавковими датчиками до 20%, для автомобілів іноземного виробництва 5 … 10%. Знос датчика при цьому теж має значення. Таким чином, підключення штатного датчика палива до GPS-контролеру дозволить з певною точністю контролювати витрату палива і бачити факт (місце і час) заправок, або зливів, якщо такі мали місце. Значно більш точним є установка в паливний бак високоточного електронного датчика рівня. Найбільш поширені типи, це ємнісний та ультразвукової датчики. Вони не мають рухомих частин, не зношуються. Похибка цих датчиків приблизно однакова і становить 1-2%, а ціна набагато менше однієї повної заправки вантажного автомобіля. Тобто, якщо при підключенні до штатного датчика можна побачити місце і час заправки або зливу палива, то при наявності високоточного датчика видно – скільки літрів заправленосліто.
Датчик витрати палива. Є група транспортних засобів, які характеризуються відносно високим витратою палива і одночасно малим переміщенням по місцевості, наприклад – екскаватори, бульдозери, навантажувачі. Ще одна група транспортних засобів має витрата майже (або повністю) незалежний від швидкості, наприклад – додатковий двигун міксера бетономішалки або рефрижератора. У таких випадках для контролю палива можна використовувати датчик витрати. На відміну від датчика рівня, який встановлюється безпосередньо в бак, ці датчики встановлюються у розриві паливної системи і показують, не рівень палива, а скільки палива «з’їв» двигун.